- бринькання
- —————————————————————————————бри́ньканняіменник середнього родурідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
бринькання — я, с., рідко. Дія за знач. бринькати і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
тринь-бринь — виг. Стос. до тринькання – бринькання на струнних музичних інструментах … Український тлумачний словник